РЕКЛАМА

 

3.1. Програма експериментального дослідження. Аналіз результатів констатувального етапу експерименту


З метою дослідження специфіки формування загальнокультурної компетентності учнів професійно-технічних навчальних закладів у процесі викладання дисциплін суспільно-гуманітарного циклу нами було проведене експериментальне дослідження.
Мета дослідження - здійснити розробку та аналіз ефективності технології формування загальнокультурної компетентності учнів професійно-технічних навчальних закладів у процесі вивчення предметів суспільно-гуманітарного циклу.
Гіпотеза дослідження:
- поточній рівень розвитку загальнокультурної компетентності учнів професійно-технічних навчальних закладів є досить низьким;
- використання спеціальної технологія формування загальнокультурної компетентності у процесі вивчення предметів суспільно-гуманітарного циклу є ефективним методом підвищення загальнокультурної компетентності учнів професійно-технічних навчальних закладів.
Програма експериментального дослідження.
Дослідження було проведене в 3 етапи:
Етап І. Формування вибірки, розподіл респондентів по групах. Збір даних, комплектація груп.
Нами була сформована наступна вибірка: загалом в дослідженні взяли участь 242 студента. Дані вибірка була поділена нами на 2 групи контрольну: до неї увійшли 120 студентів, та експериментальну - 122 студенти.
Дослідне було проведення на базі шести професійно-технічних навчальних закладів: П1.,П2 і т.д.
Етап ІІ. Другий етап передбачав проведення констатувального опитування, безпосередній збір даних, та їх попередню обробку і сортування. На даному етапі визначався загальний рівень сформованості загальнокультурної компетентності в обох групах.
Етап ІІІ. На даному етапі здійснювалася розробка та впровадження технології формування загальнокультурної компетентності учнів професійно-технічних навчальних закладів у процесі вивчення предметів суспільно-гуманітарного циклу.
Етап IV. Четвертий етап передбачав проведення контрольного опитування, безпосередній збір даних, та їх попередню обробку і сортування. Даний етап фактично повторював дій першого етапу, але після впровадження розробленої технології формування загальнокультурної компетентності в експериментальній групі досліджуваних.
Етап V. П'ятий етап передбачав аналіз результатів дослідження. Збір та систематизація сирих балів, обробка даних за допомогою методів математичної статистики (за допомогою програмного комплексу IBM SPSS Statistics 20.0).
Методологія дослідження.
У досліджені фігурують 4 основні предмети суспільно-гуманітарного циклу:
- українська мова;
- українська література;
- англійська мова;
- історія.
Саме на цих предметах ми досліджували рівень сформованості загальнокультурної компетентності учнів.
З метою виявлення системи інтересів студентів до формування загальнокультурної компетентності нами був запропонований мотиваційний компонент. Цей компонент відображає сформованість провідних мотивів загальнокультурної компетентності та ступінь задоволення нею. Показниками мотиваційного компоненту (М) були обрані наступні:
- задоволення в заходах загальнокультурної спрямованості (М1);
- домінування внутрішніх або зовнішніх особистісних чи соціальних мотивів до загальнокультурного розвитку (М2);
- виявлення прагнення до саморозвитку в загальнокультурному контексті (М3).
Середній показник за мотиваційним компонентом визначався нами за наступною формулою:

МЗ = (М1 + М2 + М3) : 3. (3.1)

Для оцінки оволодіння змістом загальнокультурної компетентності у студентів був визначений змістовий компонент (З). Цей компонент відбиває ступінь формування культурного розвитку людини, широту культурних поглядів, їхню повноту. Показниками даного компоненту виступили наступні:
- володіння історико-соціальними аспектами культурного розвитку (З1);
- володіння теоретичними знаннями (З2);
- володіння загальнокультурною обізнаністю, широким культурним кругозором (З3).
Середній показник за змістовним компонентом визначався нами за наступною формулою:

З = (З1 + З2 + З3) : 3 (3.2)

З метою оцінки практичних навичок освоєння культурного простору використано практичний компонент (К), його показниками виступають сформованість вмінь:
- вміння орієнтуватися в загальнокультурному просторі (ПО1);
- володіння методами і процедурами, що забезпечують освоєння загальнокультурного простору (ПО2);
- здатність отримувати і переробляти інформацію, користуватися комп'ютером і пошуковою системою в мережі Інтернет (ПО3).
Середній показник визначався за формулою:

З = (З1 + З2 + З3) : 3 (3.3)

Для оцінки впливу рівню загальнокультурної компетентності на формування особистості студента був визначений рефлексивний компонент (Р). Цей компонент відбиває ступінь впливу поточного рівню культурного розвитку людини на формування її культурних цінностей, формування культурного світогляду. Показниками даного компоненту виступили наступні:
- сформованість таких якостей і властивостей, як креативність, творчий підхід до справи (Р1);
- схильність до самоаналізу (Р2);
- сформованість культурних цінностей (Р3).
Середній показник за даним компонентом визначався нами за наступною формулою:

Р = (Р1 + Р2 + Р3) : 3 (3.4)

Кожний з наведений нами компонентів оцінювався за стобальною шкалою, де 30-50 балів відмічали низький рівень сформованості компонентів загальнокультурної компетентності, 50-70 - середній, 70-80 - вищий за середній, 90-100 - високий. Далі коротко опишемо кожен із виділених рівнів.
Високий рівень виявили студенти, які відзначаються повною сформованістю всіх компонентів. Для них характерним є високий рівень загальнокультурної компетентності. В даних студентів вже сформована система загальнокультурних цінностей та норма: ці учні виявляють стійкий, активний інтерес до культурного життя суспільства, та нерідко беруть участь в культурних заходах.
Вищий за середній рівень є характерним для студентів, що виявляють достатню сформованість компонентів. Вони не лише зацікавлені в саморозвитку, а також володіють певними елементами культурного кругозору.
Середній рівень відтворює часткове оволодіння окремими аспектами кожного з виділених нами компонентів загальнокультурної компетентності. В студентів проявляються стрімкий інтерес до предмета й процесу загальнокультурного розвитку, однак має місце і зовнішня мотивація. Особистість прагне більше пізнати про культурний розвиток суспільства. Цікавиться сучасними здобутками в галузі культури та мистецтва.
Низький - рівень відбиває елементарний ступінь володіння усіма виділеними компонентами. У студентів поступово формуються цінності культурного розвитку. Втім, мотиви не відзначаються регулярністю виявлення: поряд з фрагментарним пізнавальним інтересом до культури, має місце негативна зовнішня мотивація.
1. Аналіз результатів дослідження за мотиваційним компонентом.
Проаналізуємо дані отримані нами в результаті проведення дослідження за мотиваційним компонентом.
В результаті проведення дослідження за мотиваційним компонентом отримано наступні показники (таблиця 3.1.)

Таблиця 3.1
Результати дослідження за мотиваційним компонентом
Рівні сформованості Група респондентів, %
Група 1 (n=120) Група 2 (n=122)
Високий 8 3
Вищий за середній 12 12
Середній 40 31
Низький 40 54

Варто зауважити, що більшість досліджуваних респондентів групи 1 (80%) показали низький та середній рівень, а отже це говорить про те, що у студентів ПТУ рівень загальнокультурної компетентності є недостатньо розвиненим.
Респонденти групи 2 показали дещо інший результат - 54% респондентів показали низький рівень сформованості загальнокультурної компетентності за мотиваційним компонентом. Що частково підтверджує правильність сформульованої нами гіпотези дослідження.
Графічно, отримані результати можна представити наступним чином (рис. 3.1).


Рис. 3.1. Результати дослідження за мотиваційним компонентом

Таким чином, в результаті проведення дослідження за мотиваційним компонентом можемо констатувати, що жоден з обстежених нами не показав високого рівню, натомість 80% студентів контрольної групи показали рівний розподіл між середнім та низьким рівнем сформованості загальнокультурної компетентності за мотиваційним компонентом.
Серед респондентів групи 2 ситуація значно гірша, вони мають низький рівень у 54% досліджуваних, що частково підтверджує правильність сформульованої нами гіпотези дослідження.
2. Аналіз результатів дослідження за змістовим компонентом
Далі проаналізуємо дані отримані нами в результаті проведення дослідження за змістовим компонентом
В результаті проведення дослідження за змістовим компонентом ми отримали наступні показники (таблиця 3.2.)

Таблиця 3.2.
Результати дослідження за змістовим компонентом
Рівні сформованості Група респондентів, середній бал
Група 1 (n=120) Група 2 (n=122)
Високий 2,5 4
Вищий за середній 15 20
Середній 45 32
Низький 37,5 44

Варто зауважити, що 45% досліджуваних з групи 1 показали середній рівень розвитку. Респонденти групи 2 також продемонстрували здебільшого середній та низький рівні розвитку загальнокультурної компетентності. Також варто відзначити майже однакові показники за рівнем "вищий за середній" в обох групах досліджуваних. Графічно, отримані результати можна представити наступним чином (рис. 3.2).


Рис. 3.2. Результати дослідження за змістовим компонентом

Таким чином, в результаті проведення дослідження за змістовим компонентом можемо констатувати, що жоден з обстежених нами не показав високого рівню, натомість 45% студентів контрольної групи показали середній рівень сформованості загальнокультурної компетентності за змістовим компонентом. Також варто відзначити майже однакові показники за рівнем "вищий за середній" в обох групах досліджуваних.
3. Аналіз результатів дослідження за практичним компонентом.
Наступним кроком є аналіз, отриманих нами даних в результаті проведення дослідження за практичним компонентом.
В результаті проведення дослідження за практичним компонентом отримали наступні показники (табл. 3.3.).

Таблиця 3.3
Результати дослідження за практичним компонентом.
Рівні сформованості Група респондентів, %
Група 1 (n=120) Група 2 (n=122)
Високий 5 7
Вищий за середній 19 9
Середній 28 38
Низький 48 47

Варто зауважити, що майже третина досліджуваних респондентів групи 1 показали середній рівень (28%), натомість майже половина респондентів групи 2 показала низький рівень (47%). Середній рівень діагностований у 38% респондентів групи 2.
Графічно отримані результати можна представити наступним чином (рис. 3.3).


Рис. 3.3. Результати дослідження за практичним компонентом

Таким чином, в результаті проведення дослідження за практичним компонентом можемо констатувати, що результати дослідження є двозначними, третина досліджуваних респондентів групи 1 показала середній рівень, половина респондентів групи 2 - низький рівень.
4. Аналіз результатів дослідження за рефлексивним компонентом
Наступним кроком є аналіз, отриманих нами даних в результаті проведення дослідження за рефлексивним компонентом. В результаті проведення дослідження за рефлексивним компонентом отримали наступні показники (таблиця 3.4).

Таблиця 3.4
Результати дослідження за рефлексивним компонентом
Рівні сформованості Група респондентів, %
Група 1 (n=120) Група 2 (n=122)
Високий 10 11
Вищий за середній 13 9
Середній 35 34
Низький 42 46

Варто зауважити, що більшість досліджуваних респондентів групи 1 відповідали середньому та вищому рівню (58%), що говорить про значний розвиток рефлексивного компоненту серед досліджуваних студентів, в той час як респонденти групи 2 показали 54%, отже знову в результаті проведення дослідження ми зустрічаємо протиріччя, коли загальний рівень розвитку компоненту залишається низьким, всупереч високим результатам окремих респондентів (високий рівень у 10% та 11% експериментальної та контрольної груп). Графічно отримані результати можна представити наступним чином (рис. 3.4).


Рис. 3.4. Результати дослідження за рефлексивним компонентом

Таким чином, в результаті проведення дослідження за рефлексивним компонентом нами було визначено, що результат в обох групах не відрізняється від попередніх результатів за компонентами, але всупереч тому, що окремі показники значно вищі в обох групах, результат залишається незмінним.
Результати за усіма компонентами наведені в наступні таблиці:


Таблиця 3.5
Зведені результати дослідження за кожним компонентом
Рівні сформованості в групі Назва компоненту
Мотиваційний
(М) Змістовий
(З) Практичний
(П) Рефлексивний
(Р)
Група 1
Високий 8 2,5 5 10
Вищий за середній 12 15 19 13
Середній 40 45 28 35
Низький 40 37,5 48 42
Група 2
Високий 3 4 7 11
Вищий за середній 12 20 9 9
Середній 31 32 38 34
Низький 54 44 47 46

Таким чином, можемо відзначити, що в результаті проведення попереднього аналізу отриманих даних, нами було діагностовано середній рівень розвитку загальнокультурної компетентності в обох групах.
Наступним кроком є аналіз статистичної достовірності отриманих даних, який був здійснений нами за допомогою використання програмного комплексу IBM SPSS Statistics 20.0.
Отримані дані по компонентам нами були занесені до робочого вікна програми. Для початку роботи вводимо наступні змінні:
1. М - отримані дані за мотиваційним компонентом.
2. З - отримані дані за змістовим компонентом.
3. П - результати за практичним компонентом.
4. Р - результати за рефлексивним компонентом.
Далі вводимо отримані дані по кожному з компонентів в поле змінної. В результаті проведення дослідження отримуємо наступні результати:

Таблиця 3.6
Виявлення нормального розподілу за допомогою критерію Колмогорова-Смирнова за результатами дослідження
М З П Р
N 242 242 242 242
Нормальні параметри a,,b Середнє 1,5000 2,8167 1,8425 1,9333
Стд. відхилення ,50422 1,39602 ,85421 ,79972
Відмінності екстремумів Модуль ,339 ,154 ,214 ,228
Позитивні ,339 ,154 ,198 ,228
Негативні -,339 -,119 -,214 -,192
Статистика Z Колмогорова-Смірнова 2,628 1,193 1,874 1,769
Асимпт. знч. (двостороннє) ,000 ,116 ,005 ,004
a. Порівняння з нормальним розподілом.
b. Оцінка по даним.


Таблиця 3.7
Виявлення взаємозв'язків за допомогою критерію Пірсона між компонентами
М З П Р
М Кореляція Пірсона 1 ,229 -,241 ,252*
Знч.(2-сторон) ,079 0,412 ,199
N 242 242 242 242
З Кореляція Пірсона ,229 1 0,321 -,269*
Знч.(2-сторон) ,079 ,066 ,038
N 242 242 242 242
П Кореляція Пірсона -,241 0,321 1 -,154
Знч.(2-сторон) 0,412 ,066 ,648
N 242 242 242 242
Р Кореляція Пірсона ,252* -,269* -,154 1
Знч.(2-сторон) ,199 ,038 ,648
N 242 242 242 242
*. Кореляція значима на рівні 0.05 (2-сторін.).

Як бачимо, з даної таблиці існує значима кореляція між мотиваційним компонентом (М) та рефлексивним компонентом (Р) (0,252* на рівні 0,05), між рефлексивним компонентом (Р) та змістовим компонентом (З) (-0,269 на рівні 0,05).

Таблиця 3.8
Виявлення взаємозв'язків за допомогою критерію Спірмена між компонентами
М З П Р
М Коефіцієнт кореляції 1,000 ,220 ,354 -,281*
Знч. (2-сторон) . ,090 ,215 ,217
N 242 242 242 242
З Коефіцієнт кореляції ,220 1,000 ,154 -,265*
Знч. (2-сторон) ,090 . ,349 ,041
N 242 242 242 242
П Коефіцієнт кореляції ,354 ,154 1,000 -,77
Знч. (2-сторон) ,215 ,349 . ,188
N 242 242 242 242
Р Коефіцієнт кореляції ,281* -,265* -,77 1,000
Знч. (2-сторон) ,217 ,041 ,188 .
N 242 242 242 242
*. Кореляція значима на рівні 0.05 (2-стороння).

В результаті проведення дослідження було між показниками дослідження за мотиваційним компонентом (М) та рефлексивним компонентом (Р) (,281) на рівні значимості 0,05 та між рефлексивним компонентом (Р) та змістовим компонентом (З) (-,265) на рівні значимості 0,05.
Таблиця 3.9
Середні значення за показниками компонентів
Група N Середнє Стд. відхилення Стд. помилка середнього
М Група1 120 2,5000 1,25258 ,22869
Група 2 122 3,1333 1,47936 ,27009
З Група1 120 2,1554 1,4415 ,11544
Група 2 122 2,2154 1,5549 ,15198
П Група1 120 2,0667 ,86834 ,15854
Група 2 122 1,8000 ,71438 ,13043
Р Група1 120 2,2667 ,82768 ,15111
Група 2 122 1,8333 ,69893 ,12761


Таблиця 3.10
Знаходження різниці між компонентами за допомогою критерію t-Ст'юдента
Критерій рівності дисперсій Лівиня t-критерій рівності середніх
F Знч. t ст.св. Значи-мість (2-стороння) Різни-ця серед-ніх Стд. помил-ка різни-ці Ниж-ня межа Верхня межа
М Передбачається рівність дисперсій ,750 ,390 -1,790 58 ,079 -,63333 ,35391 -1,34175 ,07509
Рівність дисперсій не передбачається -1,790 56,465 ,079 -,63333 ,35391 -1,34216 ,07550
З Передбачається рівність дисперсій 2,132 ,098 1,321 58 ,032 ,42222 ,18454 ,06513 ,76451
Рівність дисперсій не передбачається 2,331 54,884 ,054 ,41114 ,80244 ,03844 ,83121
П Передбачається рівність дисперсій 2,316 ,133 1,299 58 ,199 ,26667 ,20529 -,14427 ,67761
Рівність дисперсій не передбачається 1,299 55,923 ,199 ,26667 ,20529 -,14460 ,67793
Р Передбачається рівність дисперсій 3,182 ,080 2,191 58 ,002 ,43333 ,19778 ,03742 ,82924
Рівність дисперсій не передбачається 2,191 56,417 ,003 ,43333 ,19778 ,03719 ,82948

Отже, як бачимо, достовірні відмінності є між рефлексивним компонентом (Р) та змістовим компонентом (З) (на рівні 0,02).
Таким чином, в результаті проведення дослідження з'ясовано, що існує достовірний зв'язок:
- між показниками дослідження за мотиваційним компонентом (М) та рефлексивним компонентом (Р) (,281) на рівні значимості 0,05;
- між рефлексивним компонентом (Р) та змістовим компонентом (З) (-,265) на рівні значимості 0,05.
Отже, в результаті проведення математичної обробки результатів нами була доведена статистична значимість отриманих даних. Таким чином, висунуту гіпотезу можна вважати доведеною: поточній рівень розвитку загальнокультурної компетентності учнів професійно-технічних навчальних закладів є досить низьким. Наступним етапом є розробка технології формування загальнокультурної компетентності учнів професійно-технічних навчальних закладів у процесі вивчення предметів суспільно-гуманітарного циклу, та перевірка її ефективності впровадження в експериментальній групі досліджуваних студентів.

 
 
Rambler's Top100